
У своїй практиці я щодня стикаюся з різними травмами, але перелом шийки стегна стоїть окремо. Це не просто перелом. Це травма, яка може стати межею між активним життям та вимушеною нерухомістю, а в деяких випадках — навіть загрожувати життю.
Для 30% пацієнтів, переважно похилого віку, ця травма стає фатальною протягом року. І причина не в самому переломі, а в ускладненнях, які викликає тривале лежаче положення: загострюються хвороби серця, легенів, виникають тромбози. Тому наша головна мета — якнайшвидше поставити пацієнта на ноги. І сучасна медицина дає нам для цього всі інструменти.
Найчастіше ця травма трапляється у людей віком після 65 років, і переважно — у жінок. Головна причина — остеопороз, захворювання, при якому кістки втрачають свою щільність і стають надзвичайно крихкими. У такому стані для перелому іноді достатньо просто впасти з висоти власного зросту, наприклад, послизнувшись на ожеледиці.
Проте, варто пам’ятати, що і молоді, активні люди не застраховані від цієї травми внаслідок падінь чи дорожньо-транспортних пригод. На щастя, період відновлення у них проходить значно легше.
- Сильний, нестерпний біль у ділянці тазостегнового суглоба та паху.
- Неможливість підняти або поворухнути ногою.
- Симптом «прилиплої п'яти»: пацієнт не може відірвати випрямлену ногу від ліжка.
- Візуальне вкорочення травмованої ноги порівняно зі здоровою.
- Набряк у ділянці стегна.
Особлива небезпека — вколочений перелом. При такій травмі один уламок кістки щільно входить в інший, і людина, долаючи біль, може навіть продовжувати ходити. Це вкрай небезпечно. Без лікування така кістка ніколи не зростеться правильно, а будь-який необережний рух може призвести до зміщення уламків та значно ускладнити подальше лікування.
Тому правило одне: після будь-якої травми стегна, що супроводжується болем, негайно звертайтеся по допомогу. Кожна година має значення.
Остаточний діагноз ми ставимо після рентгенографії. Знімок дозволяє нам не просто підтвердити перелом, а й визначити його тип (субкапітальний, трансцервікальний чи базальний) та кут зміщення уламків. Від цих деталей залежить вибір оптимальної тактики лікування.
Варто одразу зазначити: консервативне лікування при переломі шийки стегна є неефективним та небезпечним. Тривалий постільний режим — це прямий шлях до ускладнень, про які я згадував на початку. Єдиний правильний вихід — хірургічне втручання.
Сьогодні існують два основні методи:
1. Остеосинтез (збереження власного суглоба). Це операція, під час якої ми з'єднуємо уламки кістки за допомогою спеціальних металевих конструкцій (гвинтів, пластин). Такий метод є кращим для молодих пацієнтів з хорошою якістю кісткової тканини. Він дозволяє зберегти рідний суглоб.
2. Ендопротезування (заміна суглоба). Це "золотий стандарт" лікування для пацієнтів похилого віку. Суть операції полягає в заміні пошкодженого суглоба на сучасний високотехнологічний імплант, який повністю повторює його форму та функцію. Головна перевага цього методу — можливість активізувати пацієнта вже на наступний день після операції, що дозволяє уникнути ускладнень тривалої нерухомості. Втручання триває в середньому 1-2 години.
Який би метод лікування не був обраний, ключову роль відіграє реабілітація. Сучасні підходи дозволяють пацієнту вставати на ноги вже на 2-3 день після операції. Під моїм наглядом та контролем реабілітолога розробляється індивідуальна програма лікувальної фізкультури. Вправи спрямовані на зміцнення м'язів, покращення кровообігу та відновлення рухливості суглоба.
Перелом шийки стегна — це серйозний виклик, але не вирок. Завдяки сучасним хірургічним технологіям ми можемо не лише врятувати життя пацієнта, а й повернути йому радість руху.
Не ігноруйте біль та не займайтеся самолікуванням. Зверніться до лікаря хірурга-ортопеда-травматолога Палагнюка Костянтина Валентиновича.
